Мене звати Чабаненко Олена Олексіївна. Наразі я працюю молодшим науковим співробітником у відділі кріоцитології в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. Я випускниця факультету промислової фармації, управління та адміністрування НФаУ (2016 року). Навчалась у магістратурі на кафедрі біотехнології, здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Фармацевтична біотехнологія», що дало змогу продовжити свій науковий шлях і підвищити освітньо-кваліфікаційний рівень. У 2021 році захистила дисертацію за темою «Реакція еритроцитів ссавців на постгіпертонічний шок і видалення кріопротектору після заморожування» та отримала науковий ступінь доктора філософії за спеціальністю 091 – Біологія.
Результати наукових досліджень широко представлені на науково-практичних конференціях різного рівня: конференції молодих учених «Холод в біології і медицині» ІПКіК спільно з кафедрою ЮНЕСКО, міжнародні конференції «CRYO 2020», «CRYO 2022» та ін. У 2018 році одержала грант Товариства кріобіології. У 2022 році стала переможцем конкурсу на здобуття стипендії Президента України для молодих вчених.
Наразі маю 36 наукових робіт: з них 10 статей у наукових фахових виданнях (4 з них цитуються у міжнародній базі Scopus), 1 патент на корисну модель, розділ монографії та 24 тез доповідей.
Впродовж навчання в НФаУ я здобула вагомий досвід, що сприяв у подальшій моїй кар’єрі. На кафедрі біотехнології викладають багато цікавих дисциплін. Серед яких я захоплювалась найбільше наступними дисциплінами: «Новітні біотехнології виробництва лікарських засобів», «Сучасні проблеми біотехнології», «Планування та організація наукових досліджень», «Інформаційні технології в науці».
Здобуті знання та навички отриманні протягом вивчення дисциплін «Планування та організація наукових досліджень» та «Інформаційні технології в науці» зараз мені у нагоді. Нині необхідною умовою успішної наукової діяльності є готовність до науково-дослідної роботи, тому блок дисциплін «Методологія наукових досліджень» навчив здійснювати наукове дослідження, проводити аналіз результатів проведення експериментів, здійснювати вибір оптимальних рішень, готувати і складати огляди, звіти та наукові публікації та інше.
Слід зазначити, що захоплення викликали й практичні заняття, які проходили із застосуванням дискусій, ігрових завдань, інтерактивних технологій, а не тільки у формі написання рефератів тощо. Не вистачало занять з англійської мови, бо вільне володіння іноземною мовою завжди потребує практики. Тому, я б порекомендувала доповнити освітню програму дисципліною з вивчення англійської мови. Викладачі кафедри ніколи не відмовляли у пораді та підтримували на кожному етапі навчання.